Женя Галич: Класичної рок-музики більше не існує

В ексклюзивному інтерв'ю для сайту "24" фронтмен O.Torvald Женя Галич поділився творчими планами, своїм баченням майбутнього фестивального життя в Україні, думкою щодо цьогорічних перспектив України на тому ж "Євробаченні", а також – розповів секрет, навіщо рок-музиканти беруть участь у не-рокових подіях.

Про творчі плани, нову музику і несподіванки для фанів

O.Torvald все життя займається музикою. Просто в різні періоди життя ми захоплювалися різними її барвами, постійно змінюємося і йдемо вперед.

Читайте також: Гурт O.Torvald встановив новий національний рекорд: деталі

По-перше, ми дорослішаємо. По-друге – аналізуємо тренди сучасної музики взагалі, і не тільки у нашій країні. Тут не можна розслаблятися, бо зараз відбувається абсолютна деформація рок-музики як такої. Аналітика говорить про те, що класичної рок-музики як такої більше не існує.

Мені здається, що коли Курт Кобейн у 94-му році вистрілив собі в голову – він застрелив весь рок, який міг існувати потім.

Зараз у чартах по всьому світу дуже багато хіп-хопу, соулу, фанк-музики, і всі ці жанри використовуються мейнстрімовими гуртами, які є законодавцями рок-моди: Imagine Dragons, 21 Pilots. Весь цей мікст сьогодні вже теж називаються рок-музикою.

Ми – теж в тренді. Тому також підглядаємо якісь "фішки". Як говорив в останньому інтерв'ю Метью Беламі, гітара вже давно не головний інструмент для створення рок-пісень, – це синтезатори, якісь штучні звуки, на яких будується сучасна рок-музика. І нам теж це цікаво, головне – не "передозувати".

Ми тримаємо баланс між роком і новими "фішками". Зокрема, ось експериментували таким чином у альбомі "Наші люди всюди" з діджеєм Топольським. У нас було експериментальне звучання так само і в "Бісайдах", в "Марії" та "Ліхтарях".

Якщо взяти Metallica, і порівняти їхню музику 81-го і 90-х років – це різні музичні колективи. O.Torvald теж змінюється чи дорослішає, якщо хочете. І не приховуємо це від наших фанатів.

Читайте також: Є дещо важливіше, – Женя Галич прокоментував вручення премії YUNA 2018

Поточна задача – "показати" себе Європі. З 20 березня у нас почнеться європейський тур, який триватиме 10 днів – 10 концертів: у Польщі, Австрії, Німеччині, Чехії. Це величезний експеримент. А на осінь ми готуємо нові сингли, і вони теж стануть несподіванкою для любителів хорошої музики.

До слова, про приємнощі для прихильників – буквально вчора O.Torvald презентував новий кліп. Той самий, який потрапив до Національного реєстру рекордів.

Про співпрацю зі світовими зірками

Ми познайомилися з американським музикантом Ceekay Jones. Це абсолютно культова фігура в хіп-хопі, хард-корі. Ми планували попрацювати з ним у нашій студії. Але так сталося, що він захворів, і наша співпраця поки що обмежилася доправленням його до лікаря. Зараз спілкуємося у Фейсбуці, обговорюємо спільні плани. Гадаю, що він повернеться у серпні, і ми ще попрацюємо разом.

Ми чекаємо на інших своїх друзів. (Деталі цієї співпраці Женя Галич не став поки що розголошувати, зберіг інтригу, – "24").

Про фестивалі і міжнародні амбіції O.Torvald

Ми виступали на Przystanek Woodstock у Польщі, ми відвідували як лідери думок і амбасадори фестиваль Sziget. І цього року йдуть перемовини, ми можемо взяти участь також у деяких європейських фестивалях. Щодо Przystanek Woodstock – це на 90%, щодо Sziget – маємо на конкурсній основі, як і всі українські гурти, брати участь у відборі. Але є й інші шляхи, вони не стосуються конкурсних фестивалів чи премій: це коли групу за її досягнення, за те, що вона збирає зали, запрошують на фестиваль у якості хедлайнерів. На українських фестивалях – не знаю жодного, де б ми не були хедлайнерами ні минулого, ні позаминулого року.

Нас декілька разів називали найфестивальнішим гуртом року. Для нас це – як випустити рибу у воду, ідеально: велика сцена, багато людей. Ми вміємо це робити, робимо гарно, кожного разу – інакше. Інколи – я не пам'ятаю, як ми це робимо, тому що це фестивалі.

Але фестивальний дух у нашій країні ще тільки починає своє становлення. Є величезні фестивалі – ZAXIDFEST, Atlas Weekend – він був просто фантастичний, Файне місто, та інші – вони дійсно показують абсолютно європейський рівень.

Та фестивальна культура у нас розпочалася не так давно, їй до 10 років. Організатори – постійно навчаються. Наприклад, на першому нашому ZAXIDFEST було до 5 тисяч людей, невелика дерев'яна сцена. Зараз це – 20 тисяч людей, величезна сцена, 4 дні і хедлайнери – світові зірки: Matisyahu, Everlast, та їх багато. І це ті самі хедлайнери, що грають у Європі. І це круто, що їх можна почути на фесті під Львовом.

А для нас фестивалі – це ще й навчання. Ми бачимо, як виступають Everlast чи Enter Shikari, це добряче мотивує до розвитку.

Про "Євробачення"

Все, що відбувається навколо "Євробачення" – має дотичне відношення до музики. Цей конкурс має дуже відчутну політичну складову, і – це шоу. Зокрема торік увага всіх світових засобів інформації була прикута до нашої країни. І коли Росія провела агресивну пропагандистську кампанію стосовно своєї конкурсантки (якій СБУ заборонило в'їзд до нашої країни), глядачі у багатьох країнах ставили оцінки українському конкурсантові під впливом цієї пропаганди. Ось вам приклад того, що говорити про цей фестиваль, як суто про музичний, немає сенсу.

Все, що відбувалося у нашій країні і під час минулорічного "Євробачення", і під час Євро-2012, мало більше політичний характер, ніж музичний і спортивний. Тільки у випадку Євро ця політика працювала на країну зі знаком "плюс".

Нещодавно я знайшов листа дівчинки. В одному з інтерв'ю я говорив про сімейні цінності, родину, про хворобу свого тата, що хотів би присвятити цей фестиваль йому. У листі до мене дівчинка писала, що в її родині ніколи не було миру, її тато вже давно пиячить, дозволяє собі кричати, підіймати руку на маму, що вона давно вже не його улюблена донечка. І якось під час вечері цей тато побачив саме те моє інтерв'ю. І після того прийшов до доньки і на колінах просив пробачення, говорив, що більше ніколи так не поводитиметься.

"Вже два тижні у нашій родині мир, ми разом відпочиваємо, проводимо час. Я вам за це дякую". Цей лист перекреслює будь-які негативи Євробачення. Все, написане в тому листі, варте всього, що відбулося з нами.

Про Меловіна

Слухачі зробили свій вибір. Я не музичний критик, але на мою думку – це абсолютно формат "Євробачення". Країна зробила свій вибір, і країна має бути за нього відповідальна. Я йому бажаю удачі, я щасливий, що ця людина дійшла до своєї мрії.

Навіщо "старій гвардії" нацвідбори на "Євробачення"

Уявіть собі, що ви дуже любите малювати. І для вас єдиною можливістю заробляти гроші є продаж картин. Ви гарний художник. Але там, де ви живете, просто немає будинків, де можна вішати ваші картини. Хотіли, але немає куди. У нашому шоу-бізнесі відбувається щось подібне.

Щоб музиканти могли проявляти свою творчість, показувати її великій аудиторії, щоб на концерти цих музикантів ходили, музиканти беруть участь у рейтингових шоу. За цим принципом працює увесь світ. Просто якщо у світі є номінації, премії, і вони існують так само давно, як і фестивалі, то у нас це все в такому "дошкільному" стані. І якщо національний відбір показує гарні рейтинги, то чому б не показати там свої "картини" і показати, що ти гарний художник.

Тому я не розглядав національний відбір як можливість перемогти і згодом представляти країну, для мене це була платформа, на якій можна показати свої роботи. І цього року відбувається те ж саме. Я для себе за допомогою нацвідбору відкрив прекрасного Laud, який шикарно співає і круто виглядає, абсолютно нереальну Vilna. Ми відкрили так само шикарних і фантастичних The Erised, Kadnay, Pur:Pur, та їх багато. Так само, на мій погляд, завдячуючи нацвідбору, люди відкрили для себе Джамалу. Хоча до того – були концерти, альбоми, все окей. Масова аудиторія – це важливо і потрібно. Тому і The Вйо, Green Grey, O'Torvald пішли на національний відбір, щоб показати свої "картини".

Про минуле і майбутнє рок-музики

В Україні зараз 42 мільйони населення. По 100-200 тисяч в кожному місті, куди ми приїжджаємо. Але коли кожен день хтось виступає – виходить перенасичення.

Зараз усі мають змогу проявляти себе, в інтернеті безліч можливостей. Це раніше я приходив до бібліотеки, і з журналу "Ровесник", про який ніхто не знав, вирізав собі лезом замітку про те, що Guns-n-Roses випустили новий альбом. А в школі про них ніхто нічого не знав, навколо панували "Ласковый май" та "Иванушки".

А коли до нас у Полтаву приїхав "Парк Горького", я думав, що втрачу свідомість від щастя. Це зараз Слешу з Guns-n-Roses можна написати "Привіт, чувак, в мене гітара така-то, що порадиш?". І він відповість, що є амбасадором Gibson, наприклад. Все це зараз просто. Люди-селебрітіс постійно в тому Інстаграмі, в тому числі і я. Ти можеш їх бачити. А раніше все, що я знав про "Парк Горького" – це журнал "Ровесник" і афіші по місту. І коли вони вийшли на сцену на стадіоні – це було все.

А зараз молоді навіть важко пояснити деякі речі. Наприклад, моя донька Єва нещодавно запитала у мене, що таке "магнітофон". Я не знав, як пояснити. І так само важко пояснити, що можна було колись чогось не знати. Гугл всьому виною.

Про телепремії та як вони допомагають рок-музиці

Вони допомагають, звичайно. Подивитися хоча б на Монатіка, якого я дуже поважаю як артиста, він трудяга такий, що якби наші політики так трудилися, у нас був би Сідней. Є певні схеми розвитку, плюс-мінус однакові у всьому світі. Є лейбли, які створюють артистів, потім ці лейбли створюють премії, артисти мають до них відношення, і за допомогою позиціонування цих артистів як топових, цих артистів і продають.

Так відбувається на кожному талант-шоу: вони створюють артиста, показують його. Але проблема талант-шоу в тому, що вони цих артистів пачками штампують. А премії – це гарний випадок, коли вже сформовані артисти або відкриття, як Kazka цього року, можуть себе проявити на велику аудиторію. Так само, як і з "Євробаченням". Це схеми, за якими можна збувати свою музику.

Про суддівство на талант-шоу

Були такі перемовини. Я навіть був на трактах як суддя. Але я радикальний суддя, мене трішечки побоюються, бо я скажу правду. Але я не знаю, як судити виступи дітей. Я був на одному з кастингів. І говорити дитині про те, що вона має вилетіти з шоу – мені важко. Але я б із цим впорався, і мені було б цікаво над цим попрацювати.

Ми інколи і запрошуємо до співпраці талановитих молодих чуваків. Наприклад, ми були в турі з "Фонталізою", це група з Донецька, яка вже переїхала до Києва. Ми їх брали на всі 22 міста розігрівом у турі, показали їх людям.

Я не продюсер наразі. Мене завжди питають: "Женя, скажи, як стати популярним, впізнаваним". Я кажу: "Чуваки, як тільки стану – обов'язково розкажу". Я не маю уявлення, як правильно їм сказати. Якби ж ми працювали за схемою американського шоу-бізнесу, де є алгоритм, як створити артиста, просунути його, а в нашій країні це шанс, феномен. Я себе бачу зараз в ролі музиканта, і це найкомфортніша для мене роль наразі.

У наступній частині інтерв'ю з лідером O.Torvald читайте про більш особисті речі: політичну позицію Жені Галича, деталі творчого шляху та дещо про виховання дітей і батьківство.

Читайте також: Мы не будем играть в Крыму, пока награбленное не будет возвращено, – фронтмен Animal ДжаZ

Фото: Едуард Крижанівський