24 роки тому розстріляли легендарного співака та сміливого критика радянської влади

6 жовтня 2015, 11:48
Читать новость на русском

Сьогодні минає 24 роки з дня смерті російського співака Ігоря Талькова – автора знаменитої пісні "Літній дощ".

Утім, покоління музиканта любило його за інше – в часи перебудови, а потім розпаду Радянського Союзу, це був один із найсміливіших критиків влади.

Ліричним, романтичним і ніжним – таким Ігоря Талькова знали з екранів телевізорів. Для мільйонів жінок Радянського Союзу він був ідеалом. Утім, на них чекало розчарування, коли потрапляли на його концерти.

У реальному житті та на концертах Тальков був безкомпромісним і відчайдушним борцем за справедливість. Нерідко критикував радянську та російську владу, за що його сварили і телепродюсери, й рідні.

Читайте також: Загибель репера Ларсона: підозрювану вимагають затримати

Члени партії, бувало, просто під час концертів йшли до організаторів та вимагали припинити образи. Втім, на їхні погрози не зважали, адже люди від цих пісень шаленіли.

Паралельно зі співочою, Тальков будував кар'єру і в кіно. Зіграв у двох фільмах – "Іван Грозний" та "За останньою межею". У другому грав бандита, якого в кінці стрічки розстрілюють. За трагічним збігом, цю сцену фільмували рівно за рік до смерті самого співака – його розстріляли 6 жовтня 1991-го року, буквально за годину до виходу на сцену.

Читайте також: ТОП-5 пісень від вчених, які роблять людину щасливою

Конфлікт був безглуздим. Менеджери Ігоря Талькова та менеджери співачки Азізи не поділили, хто за ким виступатиме. Почалася бійка, у яку встряв і співак. У лихі 90-ті більшість конфліктів вирішували зі зброєю, тож смертельний постріл у Талькова пролунав дуже скоро.

Винних у вбивстві так і не покарали – головні підозрювані, які тоді брали участь у бійці, виїхали з Росії.

Зараз Ігоря Талькова не часто крутять на радіо та телебаченні, втім, окремі пісні відомі досі. Як не дивно, у пам'яті слухачів залишилися ліричні "Літній дощ" та "Чисті стави", а от соціальні пісні Талькова виконують набагато рідше – без енергетики автора вони не так вражають.

Автор – Оля Липинська.